Бритва Оккама

Це методологічний принцип, який у стислому вигляді свідчить: "Не слід множити суще без необхідності" (або "Не слід залучати нові сутності без нагальної на те необхідності").

«Non sunt entia multiplicanda praeter necessitatem»

Цей принцип отримав назву від імені англійського філософа-номіналіста Вільяма з Оккама (англ. William of Ockham; лат. Gulielmus Occamus; фр. Guillaume d'Ockham; ок. 1285-1347). Сам Вільям писав: "Те, що може бути зроблено на основі меншої кількості [припущень], не слід робити, виходячи з більшої" і "Різноманіття не слід припускати без необхідності".

Також згідно з цим принципом будь-яке нове явище може бути описано за допомогою вже відомих термінів і понять. А тому бритву Оккама ще часто називають законом економії або ощадливості.

У науці бритва Оккама - це не жорстке правило, а радше рекомендація або алгоритм дій за певних умов.

Принцип "бритва Оккама", не було створено Оккамом, якщо мати на увазі базовий зміст цього принципу. Те, що сформулював Оккам, було відоме принаймні з часів Аристотеля.

Лише через півстоліття після першої згадки, в універсальній енциклопедії "Британника", термін "Бритва Оккама" зазначався вже як повноцінний синонім терміна "Закон економії" ("Law of parsimony"), формулювання якого приписувалося в енциклопедії Оккаму. Однак вже у 1918 року в популярному науковому журналі "Mind", було опубліковано статтю "Міф про бритву Оккама".

Автор, після щонайменше трирічних досліджень, дійшов висновку, що вираз, відомий як "бритва Оккама", Оккаму не належить. Як, зрештою, і твердження "Закону економії", - позначеного ще Арістотелем у його "Фізиці", але "повністю й остаточно" описаного "найвидатнішим із середньовічних мислителів", учителем Оккама - Дунсом Скоттом.

Типовий випадок дії "Закону Стіглера", який говорить, що жодне наукове відкриття не названо на честь свого першовідкривача.

"Pluralitas non est ponenda sine neccesitate" ("Множину не слід стверджувати без необхідності") і "Frustra fit per plura quod potest fieri per pauciora" ("Зайве пояснювати через багато чого те, що можна через менше"), що зустрічаються в різних місцях його міркувань. В одному з таких місць, для прикладу, Оккам каже:

...множинність ніколи не слід вважати без необхідності... [але] все, що може бути пояснене з відмінності матерій за низкою підстав, - це ж може бути пояснене однаково добре або навіть краще за допомогою однієї підстави.

Сучасне розуміння терміна "бритва Оккама"

У сучасній науці зазвичай розуміють загальний принцип: якщо існує кілька логічно несуперечливих пояснень якогось явища, що пояснюють його однаково добре, то слід, за інших рівних умов, віддавати перевагу найпростішому з них.

Зміст принципу можна звести до такого: не треба без потреби вводити нові закони, щоб пояснити якесь нове явище, якщо це явище можна вичерпно пояснити старими законами.

Слід звернути увагу на вжиті вище звороти "однаково добре", "за інших рівних умов" і "вичерпно": бритва Оккама вимагає віддати перевагу простому поясненню тільки в тому разі, якщо воно пояснює явище не менш точно, ніж складне, з огляду на весь відомий на поточний момент масив спостережень, тобто якщо немає об'єктивних підстав для того, щоб віддати перевагу складнішому поясненню, ніж простому.

Приклади терміна "бритва Оккама"

Відповідь, яку дав імператору Наполеону творець першої теорії виникнення Сонячної системи математик і фізик Лаплас. Наполеон запитав, чому слово "Бог", яке безперервно повторював Лагранж, у його творі не трапляється зовсім, на що Лаплас відповів: "Це тому, що я цієї гіпотези не потребував".
Коли учні попросили Платона дати визначення людини, філософ сказав: "Людина є тварина на двох ногах, позбавлена пір'я". Почувши це, Діоген спіймав півня, общипав його і, принісши в Академію, оголосив: "Ось платонівська людина!" Після чого Платон додав до свого визначення: "І з плоскими нігтями".
У цьому сенсі Альберт Ейнштейн так сформулював принцип бритви Оккама: "Усе слід спрощувати доти, доки це можливо, але не більше того".