Модель Брюса Такмана
У 1965 р. психолог Брюс Такман (Bruce Tuckman) придумав символічні терміни для відображення стадій процесу створення команди:
Стадії існування коканди по Такману
- Forming - формування (групова межа)
- Storming - конфлікти (визначення лідерства. Групова робота, групова діяльність)
- Norming - нормування (визначення канону)
- Performing - групова діяльність
- Adjourning - розформування (У 1977 році модель була переглянута автором спільно з Мері-Енн Дженсен. До нової моделі було включено фінальну п'яту стадію - розформування, завдяки чому вона почала виглядати більш узгодженою та впорядкованою в плані розуміння скінченності існування групи.)
Формування по Такману (Forming)
На цій стадії формування особистих взаємин характеризується залежністю. Члени групи покладаються на безпечну, встановлену поведінку і дивляться на лідера групи як на того, хто керує і направляє. У членів групи є потреба в прийнятті іншими та впевненості в безпеці.
Вони починають складати враження один про одного, про подібності та відмінності один між одним, формуються переваги для майбутньої підгрупи. Правила поведінки виходять із того, щоб дотримуватися простих речей і уникати суперечностей. Також уникають серйозних і складних тем, проявів глибоких почуттів.
Дискусії здебільшого ведуться навколо визначення змісту завдання, підходу до нього та інших аналогічних проблем. Щоб перейти з цієї стадії на наступну, кожен має відмовитися від оминання тем, що становлять загрозу, і піти на ризик можливості конфлікту.
Час, витрачений лідером і членами команди на те, щоб вислуховувати інших і співпереживати, окупиться надалі. Очікування та посадові інструкції мають бути чітко викладені, а лідер має моделювати поведінку, яку він чи вона хотіли б бачити в команді.
Конфліктна стадія по Такману (Storming)
Наступна стадія характеризується конкуренцією і конфліктом у взаєминах з приводу спрямованості групової діяльності та визначення локальних завдань. У міру того, як члени групи намагаються організувати роботу, конфлікт неминуче впливає на їхні особисті взаємини.
Доводиться підлаштовуватися під ідеї, принципи та переконання відповідно до організації групи. Можуть виникати питання про те, хто відповідатиме за той чи інший аспект роботи, якими є загальні правила, якою є система винагороди та критерії оцінювання. У поведінці учасників можуть виникати широкі коливання, засновані на проблемах конкуренції, що виникають між ворогуючими сторонами.
Через дискомфорт, що виникає на цьому етапі, дехто може зберігати мовчання і не вступати в конфліктну взаємодію, тоді як інші намагаються домінувати. Щоб перейти на наступну стадію, члени групи повинні переглянути стратегію доведення і з'ясування, і почати безпосередньо розв'язання проблеми. Найважливіша риса, що сприяє досягненню наступної стадії, - це здатність слухати.
Кожен учасник має зосередитися на наданні якомога більшої кількості щирих позитивних відгуків іншим, прагнучи стабільних стосунків, у яких пропозиції розглядатимуться як внесок, а не критика. Відпустіть дрібниці; спонукайте людей робити щось по-своєму, де тільки можливо.
Нормування по Такману (Norming)
Міжособистісні стосунки на цій стадії характеризуються згуртованістю. Кожен активно підтримує внесок інших членів групи, бере участь у вирішенні спільних питань. Учасники готові змінити свою упереджену думку, ґрунтуючись на фактах, наданих іншими, і вони активно залучаються до обговорення нагальних питань.
Лідерство розподіляється, і стираються кордони між підгрупами. Коли учасники починають краще пізнавати один одного, зростає їхній рівень довіри один до одного, що сприяє згуртованості. Саме на цій стадії люди починають відчувати почуття групової приналежності та почуття полегшення внаслідок вирішення міжособистісних конфліктів.
На третій стадії люди поділяють почуття та ідеї одне одного, дають і отримують зворотний зв'язок, творчо підходять до вирішення завдань. Вони почуваються добре, будучи частиною ефективної групи. Основним недоліком нормувальної стадії є те, що учасники можуть почати побоюватися неминучого розпаду групи і почати чинити опір будь-яким змінам.
Лідерам слід використовувати стиль коучингу і запитувати в команди їхні рішення, перш ніж давати свої власні; команда на етапі унормування може багато чого запропонувати з погляду досвіду та ідей, які, якщо до них звернутися, можуть заощадити час і енергію лідерів.
Виконання або групова діяльнічть по Такману (Performing)
Не всі групи досягають цієї стадії. Якщо члени групи переходять на цей етап, їхні стосунки один з одним розвиваються до істинної взаємопов'язаності. На цьому етапі люди можуть працювати незалежно, у підгрупах або як єдине ціле з рівними можливостями.
Їхні ролі та повноваження динамічно узгоджуються з мінливими потребами групи та окремих осіб. Окремі члени команди стають більш впевненими в собі і не потребують схвалення більшості. Існує згуртованість: групова ідентичність завершена, моральний дух і рівень групової лояльності високий.
Присутня взаємопідтримка: у розв'язанні проблем приймаються і розглядаються різні варіанти, робиться акцент на досягненнях.
Лідер і члени команди повинні визнавати внесок інших. Це стосується як членів команди, які підтверджують лідера, так і навпаки. Якщо хтось залишиться з відчуттям, що його внесок не отримав визнання, невдоволення може бути перенесено на наступний проєкт, і в майбутньому буде пропорційно важче подолати стадію Storming.
Розформування по Такману (Adjourning)
Заключна стадія передбачає припинення функціонування команди та її розформування, коли всі поставлені завдання вирішено.
Завершення згуртованої командної роботи може бути свого роду кризою для членів колективу через невизначеності, що виникають перед новими завданнями.
Це час для подяки, визнання індивідуальних досягнень і роздумів про те, як далеко просунулася команда, про поворотні моменти на цьому шляху і про те, що її члени можуть перенести від команди в майбутньому. Переконайтеся, що всі зацікавлені сторони за межами команди обізнані про колективні та індивідуальні досягнення.
Схожі моделі розвитку команди проекту
Що допрацювати в статті:
- роль лідера на кожній стадії;
- зробити схеми та зображення;