Sign in Subscribe

Оцінювання (Estimation)

Zosym Maxym

• 5 min read

Оцінка використовується бізнес-аналітиками та іншими зацікавленими сторонами для прогнозування витрат і зусиль, пов'язаних з реалізацією певного курсу дій.

Оцінювання (Estimation) це одна з методик BABOK v3 (розділ 10.19)

Опис Оцінювання (Estimation) в BABOKv3 (10.19.2)

Оцінювання використовується для підтримки прийняття рішень шляхом прогнозування таких атрибутів, як:

  • витрати та зусилля, необхідні для реалізації певного курсу дій,
  • очікувані вигоди від рішення,
  • вартість проекту,
  • бізнес-ефективність,
  • потенційну цінність, очікувану від рішення, і
  • витрати на створення рішення,
  • витрати на експлуатацію рішення,
  • потенційний вплив ризиків.

Результат оцінки іноді виражається одним числом. Представлення результатів оцінки у вигляді діапазону з мінімальним і максимальним значенням, а також ймовірністю, може забезпечити вищий ступінь ефективності для зацікавлених сторін. Цей діапазон називається довірчим інтервалом і слугує мірою рівня невизначеності. Чим менше інформації доступно оцінювачу, тим ширшим буде довірчий інтервал.

Оцінка - це циклічний процес. Оцінки переглядаються в міру надходження додаткової інформації, а також переглядаються (за необхідності). Багато методів оцінки спираються на історичні дані про діяльність організації для того, щоб відкалібрувати оцінки відповідно до попереднього досвіду. Кожна оцінка може включати оцінку пов'язаного з нею рівня невизначеності.

Елементи Оцінювання (Estimation) в BABOKv3 (10.19.3)

Методи (Methods)

Для конкретних ситуацій використовуються різні методи оцінки. У кожному випадку оцінювачам важливо мати узгоджений опис елементів, що підлягають оцінці, часто у вигляді структури розбиття робіт або іншої декомпозиції всіх робіт, що оцінюються. При розробці та наданні оцінки необхідно також чітко визначити обмеження та припущення.

До поширених методів оцінки належать

  • Низхідний (Top-down): вивчення компонентів на високому рівні в ієрархічній розбивці.
  • Висхідний (Bottom-up): використання елементів найнижчого рівня ієрархічної розбивки для детального вивчення роботи та оцінки окремих витрат або зусиль, а потім підсумовування всіх елементів для отримання загальної оцінки.
  • Параметрична оцінка (Parametric Estimation): використання каліброваної параметричної моделі атрибутів елементів, що оцінюються. Важливо, щоб організація використовувала власну історію для калібрування будь-якої параметричної моделі, оскільки значення атрибутів відображають навички та здібності як її персоналу, так і процесів, що використовуються для виконання роботи.
  • Приблизний порядок величини (Rough Order of Magnitude - ROM): оцінка високого рівня, як правило, заснована на обмеженій інформації, яка може мати дуже широкий довірчий інтервал.
  • Коливальна хвиля (Rolling Wave): повторювані оцінки в рамках ініціативи або проекту, що надають детальні оцінки для короткострокових заходів (таких як ітерація роботи), екстрапольовані на решту ініціативи або проекту.
  • Метод Дельфі (Delphi): використовує поєднання експертних оцінок та історичних даних. Існує кілька варіацій цього процесу, але всі вони включають індивідуальні оцінки, обмін оцінками з експертами та кілька раундів оцінювання до досягнення консенсусу. Використовується середнє значення з трьох оцінок.
  • PERT: кожному компоненту оцінки надається три значення: (1) Оптимістичне значення, що представляє найкращий сценарій, (2) Песимістичне значення, що представляє найгірший сценарій, (3) Найбільш ймовірне значення. Потім розраховується значення PERT для кожного оціненого компонента як середньозважене: (Оптимістичне + Песимістичне + (4 рази Найвірогідніше))/6. (більше деталей останнього метода можна подивитися в відео Триточкова оцінка (PERT))

Точність оцінки (Accuracy of the Estimate)

Точність оцінки - це міра невизначеності, яка оцінює, наскільки оцінка близька до фактичного значення, виміряного пізніше. Її можна розрахувати як відношення ширини довірчого інтервалу до його середнього значення, а потім виразити у відсотках.

Коли інформації мало, наприклад, на початку розробки підходу до вирішення проблеми, надається оцінка грубого порядку величини (Rough Order of Magnitude - ROM), яка, як очікується, має широкий діапазон можливих значень і високий рівень невизначеності.

Оцінки ROM часто не перевищують +50% до -50% точності. Остаточна оцінка, яка є набагато точнішою, може бути зроблена після того, як буде зібрано більше реальних даних. Остаточні оцінки, які використовуються для прогнозування термінів, остаточних бюджетів і потреб у ресурсах, в ідеалі повинні мати похибку в межах 10% або менше.

Команди можуть комбінувати використання ROM та остаточних оцінок в рамках проекту або ініціативи, використовуючи оцінки за методом "ковзної хвилі". Команда створює остаточну оцінку для наступної ітерації або фази (для якої вона має достатню інформацію), в той час як решта роботи оцінюється за допомогою ROM-оцінки. Коли наближається кінець ітерації або фази, складається остаточний кошторис для робіт наступної ітерації або фази, а ROM-кошторис для робіт, що залишилися, уточнюється.

Джерела інформації (Sources of Information)

Оцінювачі враховують наявну інформацію з попереднього досвіду разом з атрибутами, що оцінюються.

Деякі поширені джерела інформації включають:

  • Аналогічні ситуації (Analogous Situations): використання елемента (проекту, ініціативи, ризику або іншого), подібного до оцінюваного елемента.
  • Історія організації (Organization History): попередній досвід організації у виконанні подібної роботи. Це найбільш корисно, якщо попередня робота була виконана тією ж або подібною за кваліфікацією командою і з використанням тих же методів.
  • Експертне судження (Expert Judgment): використання знань окремих осіб про елемент, який оцінюється. Оцінка часто спирається на досвід тих, хто виконував роботу в минулому, внутрішніх або зовнішніх по відношенню до організації. Використовуючи зовнішніх експертів, оцінювачі беруть до уваги відповідні навички та вміння тих, хто виконує оцінювану роботу.

Точність і надійність оцінок (Precision and Reliability of Estimates)

Коли для певної ознаки робиться кілька оцінок, точність отриманої оцінки є мірою узгодженості між оцінками (наскільки вони близькі одна до одної). Вивчаючи показники неточності, такі як дисперсія або стандартне відхилення, оцінювачі можуть визначити рівень їхньої узгодженості.

Надійність оцінки (її повторюваність) відображається у варіації оцінок, зроблених різними методами оцінки або різними оцінювачами.

Щоб проілюструвати рівень надійності та точності, оцінку часто виражають у вигляді діапазону значень з відповідним рівнем довіри. Тобто, для заданого підсумкового значення оцінки та довірчого інтервалу діапазон значень - це очікуваний діапазон можливих значень, що ґрунтується на наданих оцінках.

Наприклад, якщо команда оцінила, що певне завдання займе 40 годин, то 90% довірчий інтервал може становити від 36 до 44 годин, залежно від індивідуальних оцінок. Довірчий інтервал 95% може становити 38-42 години. Загалом, чим вищий рівень довіри до оцінки, тим вужчим буде діапазон.

Для отримання оцінок з певним рівнем достовірності оцінювачі можуть використовувати таку техніку, як PERT. Використовуючи множинні оцінки для кожного компонента оцінки, можна побудувати розподіл ймовірностей. Цей розподіл дає змогу обчислити загальну оцінку (що включає всі оцінювані елементи) у вигляді діапазону значень з відповідним рівнем довіри.

Учасники оцінок (Contributors to Estimates)

Оцінювачами елементу часто є ті, хто відповідає за цей елемент. Оцінка команди зазвичай є більш точною, ніж оцінка однієї особи, оскільки вона включає в себе досвід усіх членів команди.

У деяких випадках в організації є група, яка виконує оцінку для більшої частини роботи організації. Це робиться з обережністю, щоб оцінка відображала ймовірний контекст оцінюваного елемента.

Якщо організація потребує високого рівня впевненості в оцінці якогось критичного елемента, вона може звернутися до зовнішнього експерта для проведення або перегляду оцінки. Організація може порівняти незалежну оцінку зі своєю внутрішньою оцінкою, щоб визначити, які коригування можуть знадобитися.

Міркування щодо використання Оцінювання (Estimation) в BABOKv3 (10.19.4)

Сильні сторони Оцінювання (Estimation)

  • Кошторис надає обґрунтування призначеного бюджету, часових рамок або розміру набору елементів.
  • Без кошторису команди, що впроваджують зміни, можуть отримати нереалістичний бюджет або графік роботи.
  • Невелика команда обізнаних людей, які складають кошторис за визначеною методикою, зазвичай дає більш точний прогноз фактичної вартості, ніж якщо б кошторис складала одна людина.
  • Оновлення кошторису протягом робочого циклу, коли оціночні елементи з часом уточнюються, включає в себе знання і допомагає забезпечити успіх.

Обмеження Оцінювання (Estimation)

  • Оцінки є настільки точними, наскільки точним є рівень знань про елементи, які оцінюються. Без організаційних або місцевих знань оцінки можуть сильно відрізнятися від фактичних значень, визначених пізніше.
  • Використання лише одного методу оцінки може призвести до того, що зацікавлені сторони матимуть нереалістичні очікування.
Якщо стаття була для вас корисна підпишіться на розсилку або на мій телеграм канал.