Відносна оцінка (Relative Estimation)
Відносна оцінка (Relative Estimation) використовується для прогнозування майбутнього на основі минулого досвіду, знань, складності, розміру та невизначеності, необхідних для виконання завдань, що відстають від графіка.
Оцінювання детально обговорюється в BABOK® v3 Guide: 10.19 Оцінка. Agile Extension to the BABOK® v2 Guide ґрунтується на інформації з Посібника BABOK® і описує відносні методи оцінювання, які можна застосовувати в гнучкому контексті.
Опис Відносної оцінки (Relative Estimation) 7.13.2
У гнучкому контексті (agile context) оцінка є прогресивною і відбувається відповідно до ітерацій. Очікується, що початкові оцінки не будуть такими ж точними, як останні оцінки, надані ближче до виконання. Здатність до точної оцінки покращується з часом, коли з'являється нова інформація як про потенціал, так і про можливості.
Постійний зворотний зв'язок і навчання, які є центральним елементом гнучкого бізнес-аналізу, забезпечують ясність і розуміння компонентів, характеристик і складності роботи.
Оцінки не є частиною рішення і використовуються для прийняття внутрішніх рішень. Кошторис має цінність для зацікавлених сторін, оскільки
- визначення вартості та зусиль
- встановлення пріоритетів ініціативи та
- зобов'язання дотримуватися графіка.
На додаток до базового підходу оцінки на основі історичних знань, практики гнучкого бізнес-аналізу часто застосовують модель відносної оцінки, в якій команди розробляють історії, що визначають потреби та вигоди користувачів. Ці історії аналізуються, і числові значення застосовуються до кожної історії як точки історії.
Story point застосовують шкалу Фібоначчі для абстрактного вимірювання факторів, що вказують на розмір історії. Відносна оцінка базується на минулому досвіді команди і може відрізнятися в різних командах.
Story point - це відносне число, присвоєне кожній історії, яке визначає приблизний обсяг зусиль, які команда повинна буде докласти, щоб розповісти цю історію. Story point зазвичай базуються на тому, що команда знає про історію у п'яти ключових сферах:
- Знання (Knowledge): Скільки інформації має команда?
- Досвід (Experience): чи робила команда цей/подібний пункт раніше?
- Складність (Complexity): Наскільки складною може бути реалізація?
- Розмір (Size): Наскільки велика історія? Скільки часу це займе?
- Невизначеність (Uncertainty): Які змінні та невідомі фактори можуть вплинути на історію?
Загальна кількість сюжетних точок, створених протягом певної ітерації, вважається швидкістю команди, або тим, чого команда досягла протягом ітерації. За кілька ітерацій команди краще розуміють свою фактичну швидкість. Це дозволяє їм робити більш обґрунтовані оцінки та брати на себе зобов'язання в наступних ітераціях.
Елементи Відносної оцінки (Relative Estimation) 7.13.3
Існує кілька способів оцінити точки історії. Фахівці з бізнес-аналізу починають з
- порядку величини,
- заданого набору ресурсів і фіксованої ітерації, або
- з командної оцінки часу, необхідного для вибірки історій різного розміру, а потім екстраполюють його, щоб оцінити роботу, яку, ймовірно, можна виконати за ітерацію.
Підходи Відносної оцінки (Relative Estimation) 7.13.4
Покер планування (Planning Poker)
Покер планування (Planning poker) - це методика, яка дозволяє команді оцінити бали історій. Під час воркшопу з планування команда розглядає кожну позицію або історію. Після того, як команда має спільне розуміння історії, кожен член команди обирає число на основі шкали балів історії.
Якщо узгодженість знаходиться в межах одного градусу, команда обирає один і рухається далі. Якщо цифри дуже різняться, команда обговорює розбіжності, щоб виявити будь-які передбачувані знання. Мета полягає в тому, щоб команда досягла згоди щодо кожного пункту історії під час семінару з планування.
Безшумне визначення розміру (Silent Sizing)
Мовчазне визначення розміру - це підхід, який залучає всю команду до оцінювання. Для цього команді потрібні завдання, підготовлені на окремих картках, а також стіна, стіл або подібний простір, де можна вишикувати завдання в лінію.
По черзі члени команди вибирають картку і розміщують її вздовж стіни. Члени команди повторюють цю процедуру з усіма картками, створюючи лінійну лінію з найменшими картками на одному кінці і найбільшими картками на іншому кінці.
Потім команда визначає точки розриву, щоб згрупувати предмети однакового розміру. На цьому етапі команда присвоює кожній групі номер, наприклад, за шкалою Фібоначчі. Кожній картці присвоюється розмір її групи.
Міркування щодо використання Відносної оцінки (Relative Estimation) в Agile Extension to the BABOK® Guide v2 (7.13.4)
Сильні сторони Відносної оцінки (Relative Estimation)
- Проста, надійна методологія, яка добре поєднується з гнучкими практиками. Вона дуже адаптивна і, ймовірно, буде ставати все більш точною протягом наступних ітерацій.
- Підходи до визначення розміру засновані на співпраці та консенсусі і, ймовірно, матимуть позитивний вплив на команди розробників.
Обмеження Відносної оцінки (Relative Estimation)
- Відносні оцінки ґрунтуються на історичних даних, і їхня точність залежить від схожості нових історій з історіями, які вже з'являлися раніше. Якщо нові історії кардинально відрізняються від попередніх, точність оцінки може знизитися.
- Точність швидкості залежить від знань і досвіду команди розробників, які працюють разом. Будь-які зміни у складі команди впливатимуть на швидкість і, відповідно, на майбутні оцінки.
- Числа, що використовуються, є специфічними для кожної команди, і порівняння між командами може призвести до плутанини для зацікавлених сторін.
- Відносні оцінки можуть бути неправильно витлумачені як остаточний час завершення.
- Зацікавлені сторони за межами команди можуть зосередитися на оцінках (проміжних результатах), а не на досягнутій цінності (кінцевих результатах).
Якщо стаття була для вас корисна підпишіться на розсилку або на мій телеграм канал.