Scope Modelling

Моделі обсягу робіт (Scope models) визначають природу однієї або декількох меж або кордонів, а також розміщення елементів всередині або поза цими межами.

Scope Modelling це одна з методик BABOK v3 (розділ 10.41).

Опис моделювання обсягу робіт в BABOK v3 (10.41.2)

Моделі обсягу робіт зазвичай використовуються для опису меж контролю, змін, рішень або потреб. Вони також можуть бути використані для визначення будь-якої простої межі (на відміну від горизонтів, емерджентних властивостей і рекурсивних систем).

Ці моделі можуть містити елементи, які включають:

• У межах (In-scope): модель ідентифікує межу, яку видно зсередини, а також елементи, що містяться в цій межі (наприклад, декомпозиція функції).
• Поза межами (Out-of-scope): модель ідентифікує межу, яку видно ззовні, а також елементи, які не містяться в цій межі (наприклад, контекстна діаграма).
• Обидві (Both): модель ідентифікує межу, яку видно з обох боків, а також елементи по обидва боки межі (наприклад, діаграма Венна або модель прецедентів).

Моделі обсягу робіт надають основу для розуміння меж:

• Обсяг контролю (Scope of Control): що аналізується, ролі та обов'язки, а також те, що є внутрішнім і зовнішнім по відношенню до організації.
• Обсяг потреб (Scope of Need): потреби зацікавлених сторін, цінність, яку потрібно створити, функціональні сфери та організаційні підрозділи, які потрібно дослідити.
• Обсяг рішення (Scope of Solution): вимоги, які потрібно задовольнити, цінність, яку потрібно створити, та вплив змін.
• Обсяг змін (Scope of Change): дії, яких потрібно вжити, зацікавлені сторони, на яких це вплине або які будуть залучені, а також події, які потрібно спричинити або запобігти їм.

Моделі обсягу зазвичай представляють у вигляді комбінації діаграм, матриць і текстових пояснень. Якщо сфера застосування реалізується поетапно або ітераціями, модель сфери застосування повинна бути описана для кожної фази або ітерації.

Елементи моделювання обсягу робіт в BABOK v3 (10.41.3)

Цілі моделювання обсягу робіт (Scope Modelling Objectives)

Моделі обсягу робіт зазвичай використовуються для уточнення:

• діапазон контролю,
• релевантність елементів і
• де будуть докладені зусилля.

Залежно від дій або потреб зацікавлених сторін, які підтримує модель, бізнес-аналітик визначає типи моделей, які будуть використовуватися, а також обирає межі та елементи.

Обсяг змін і контекст (Scope of Change and Context)

Зазвичай бізнес-аналітики займаються елементами, які будуть змінені в рамках змін, а також зовнішніми елементами, які мають відношення до змін. Для елементів, що входять до сфери змін, бізнес-аналітик бере участь у визначенні способів модифікації цих елементів.

Для елементів, що знаходяться за межами змін, але мають відношення до змін, бізнес-аналітик встановлює взаємодію між змінами, поточними та запропонованими рішеннями і контекстом.

Бізнес-аналітик часто визначає

• бізнес-процеси, які необхідно визначити або змінити
• бізнес-функції, які потрібно додати, змінити, оптимізувати або перепризначити
• нові можливості, які потрібно створити або змінити існуючі можливості
• зовнішні та внутрішні події, на які потрібно реагувати,
• варіанти використання та ситуації, які потрібно підтримувати
• технології, які необхідно змінити або замінити,
• інформаційні активи, які необхідно придбати, створити або обробити,
• зацікавлені сторони та організаційні ролі, на які впливають зміни,
• зовнішні та внутрішні агенти та суб'єкти, на яких впливають зміни,
• організації та організаційні підрозділи (відділи, команди, групи), на які впливають зміни, та
• системи, компоненти, інструменти та фізичні активи, необхідні для проведення змін або на які вони впливають.

Рівень деталізації (Level of Detail)

Мета аналізу визначає відповідний рівень абстракції, на якому описуються елементи обсягу робіт. Належний рівень деталізації забезпечує значне зменшення невизначеності, запобігаючи при цьому "паралічу аналізу" на етапі визначення обсягу робіт.

Елементи остаточної моделі обсягу робіт можуть бути описані шляхом їх перерахування, посилання на певний рівень ієрархії декомпозиції або групування в логічно пов'язані множини.

Наприклад, предмет змін можна визначити як перелік конкретних бізнес-процесів, як бізнес-процес високого рівня, що охоплює всі бізнес-процеси, або як загальну бізнес-функцію.

Аналогічно, зацікавлені сторони, включені в обсяг робіт, можуть бути визначені шляхом перерахування конкретних назв або шляхом посилання на їхню спільну організаційну роль.

Відносини (Relationships)

Вивчення взаємозв'язків між потенційними елементами обсягу робіт допомагає забезпечити повноту та цілісність моделі шляхом визначення їхніх залежностей або виявлення інших елементів, що беруть участь у змінах або на які вони впливають.

Для дослідження взаємозв'язків певних типів можна використовувати різні методи побудови діаграм, зокрема:

• Предок-нащадок або складова-підмножина (Parent-Child or Composition-Subset): пов'язує елементи одного типу шляхом ієрархічної декомпозиції. Зв'язки цього типу відображаються у вигляді організаційної діаграми, діаграми "клас" або "сутність-зв'язок", підпроцесів у моделі бізнес-процесів або складених станів на діаграмі станів.
• Функція-Відповідальність (Function-Responsibility): пов'язує функцію з агентом (зацікавленою стороною, організаційним підрозділом або компонентом рішення), який відповідає за її виконання. Зв'язки цього типу з'являються на моделях бізнес-процесів, а також на діаграмах співпраці, послідовності та варіантів використання.
• Постачальник-Споживач (Supplier-Consumer): пов'язує елементи шляхом передачі інформації або матеріалів між ними. Елементами можуть бути процеси, системи, компоненти рішень та організаційні одиниці, як для внутрішніх, так і для зовнішніх організацій. Зв'язки цього типу зустрічаються в діаграмах потоків даних, моделях бізнес-процесів, а також у діаграмах співпраці, послідовності та надійності.
• Причина-наслідок (Cause-Effect): пов'язує елементи за логічною обумовленістю з метою визначення ланцюжків пов'язаних елементів, які беруть участь у зміні або зазнають впливу від неї. Відносини цього типу з'являються на діаграмах "риб'ячої кістки" (Ісікави) та інших причинно-наслідкових діаграмах.
• Непередбачувані (Emergent): у більшості складних систем кілька елементів можуть взаємодіяти, створюючи результати, які неможливо передбачити або зрозуміти, виходячи лише з компонентів.

Припущення (Assumptions)

Під час моделювання обсягу робіт достовірність моделі значною мірою залежить від таких припущень, як визначення потреб, причинно-наслідкові зв'язки між результатами, вплив змін, застосовність і здійсненність рішення. Отримана в результаті модель сфери застосування повинна містити чіткі формулювання критичних припущень та їхніх наслідків.

Результати моделювання обсягу робіт (Scope Modelling Results)

Результати моделювання обсягу робіт можуть бути представлені у вигляді

• текстові описи елементів, включаючи критерії для прийняття рішень про включення чи виключення елементів з обсягу робіт
• діаграми, що ілюструють взаємозв'язки між елементами обсягу робіт, та
• матриці, що відображають залежності між елементами обсягу робіт.

Міркування щодо використання обсягу робіт в BABOK v3 (10.41.4)

Сильні сторони використання

Модель обсягу робіт сприяє досягненню згоди як основи для:

• визначення контрактних зобов'язань
• оцінки проектних зусиль
• обґрунтування рішень, що входять/не входять до обсягу робіт, в аналізі вимог та
• оцінки повноти та впливу рішень.

Обмеження щодо використання

• Початкова модель високого рівня може не мати достатнього рівня деталізації, особливо для граничних елементів, необхідного для забезпечення чіткої ідентифікації обсягу робіт.
• Після того, як обсяг робіт визначено, змінити його може бути складно через політичні причини та контрактні зобов'язання. Тим часом, багато факторів можуть вплинути на обґрунтованість обсягу до того, як цілі будуть досягнуті. Такі фактори, як помилкові початкові припущення, зміна ситуації, еволюція потреб зацікавлених сторін або технологічні інновації, можуть викликати необхідність часткового або повного перегляду обсягу робіт.
• Традиційні моделі обсягу не можуть врахувати загальні складні межі, такі як горизонт (межа, яка повністю залежить від позиції зацікавленої сторони).